Смотреть больше слов в «Короткому словнику вільномулярських назв, термінів і знаків»
(аж) о́чі з ло́ба (з голови́) вила́зять (лі́зуть) кому, у кого і без додатка, фам. 1. Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь, надривається і т. ін.; дуже важко комусь. — Цей як візьме (заміж), то на весь вік, до іншої не перекинеться. В машині їздитимеш на базар і з базару, клунків не тягатимеш, що аж очі з лоба вилазять!.. (О. Гончар); Тягар на його (Івана) хребті був страшенний. Очі вилазили йому з голови, кров у пульсах товклася так сильно, що, бачилось, ось-ось потріскають жили (І. Франко); (Бабич:) Ґарував чоловік, весь вік робив, аж очі з голови лізли, мучився, терпів (І. Франко). 2. Комусь стає погано, неприємно і т. ін. від чогось. Від свіжого хріну аж очі з лоба лізли (З усн. мови). аж о́чі вила́зять. Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили (Н. Кобринська). о́чі з ло́ба ро́гом ви́лізуть. — Міцненька (горілка)? — Така міцна, що, думав, очі з лоба рогом вилізуть. — І (аж) о́чі ро́гом кому і без додатка. У когось дуже незадоволений, насуплений, сердитий вигляд. — Хіба цей “Мручко” не сидів того року у сватовій хаті? Бігме, сидів. І людей не лякався... Такого плів, аж йому очі рогом (Ю. Яновський); — А трохи перегодя наливає знов. І очі рогом: пий! (Ю. Мушкетик). о́чі драко́ном. Товариш Жучок очі драконом: — ..І вам не соромно? (М. Хвильовий). (аж) о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї. 1. Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м’ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький); Очі їй полізли рогом від здивування: “Куди ти, молодице? Що ти надумала?” (О. Гончар); В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький). й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд); // Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Як глянув на неї (дівчину) дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко); Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня). 2. Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Дерево ломиться, все, що йде-їде бра́ти / взя́ти бика́ за ро́ги. Починати діяти з головного, енергійно, рішуче. Мало, Микито, зробив, можна було більше і краще, треба було тільки сміливіше брати бика за роги (О. Гончар); Він думав про те, що дальші успіхи залежать від його уміння орієнтуватися. Якщо він зразу ж не візьме бика за роги — не бачити йому ніякого підвищення, як власного вуха (М. Ю. Тарновський). хапа́ти бика́ за ро́ги. — Дивно,— подумав (Форст) про себе,— я ніби чогось нервую. І вирішив діяти навально, одразу ж хапаючи бика за роги (В. Козаченко). бра́ти / взя́ти (схопи́ти) за ро́ги кого. Діяти рішуче, настирливо вимагаючи чого-небудь від когось. — Я, князю, ледь-ледь пишу, недавно лише навчився…— почав було викручуватися, та князь схопив його за роги: — Знаю, що ти великий книжник, що ти сидів два роки в хаті у Бориславича й читав літописи,— всміхнувся (Василь Шевчук). виставля́ти / ви́ставити ро́ги. Зустрічати кого-небудь з відвертою неприязню, вороже. (Мелешко:) А квартира то вже й зовсім не та — одразу роги виставила. Тут чиїсь чужі речі (І. Кочерга). вкрути́ти (скрути́ти, утну́ти) ро́ги (хвоста́) кому. Присмирити, приборкати когось; обмежити кому-небудь свободу дій. — А цьому Пилипу ми таки вкрутимо роги, зробимо з нього чоловіка (В. Кучер); — Та постривайте, постривайте, пани кармазини, — гукнув один товстопикий синьокаптанник, — швидко ми вам хвоста вкрутимо! Не довго гордуватимете нами! (П. Куліш); Вкрутив гетьман хвоста цьому Терновому. А то вже такий став, що куди тобі! І на Москву їздив, і коло Капусти крутився, і на Дон посилали (Н. Рибак); А Омелькові роги скрутимо (В. Речмедін); І в Ліщинівці був (прикажчик), і в Глибоку Долину за десять верст мотався, але і там “вкрутили хвоста” (А. Головко); — Чухаєтесь, Кириле Остаповичу? — проходячи поблизу, насмішкувато кинув якийсь чаплинський гольтіпака.— Хочуть і вам хвоста утнути, га? (О. Гончар). вкру́чено хвоста́. Очевидно, Фреєві було вкручено хвоста за його великодушність, проявлену шістнадцять днів тому (І. воло́ві ши́ю (ро́ги) скру́тить. Надзвичайно сильний, дужий. Рахнівський сотник Діденко — козарлюга, волові шию скрутить, нежонатий (Я. Качура). з-за (із-за) ро́гу. Нишком, крадучись, таємно. Чоловік .. стріляв з-за рогу, підло, по-злодійському (Л. Смілянський); Відкрито не виходять, із-за рогу б’ють, і це ж тільки початок, ..а скільки їх ще буде, скільки ще куль із-за рогу просвистить, поки все ввійде в береги і життя потече, як широка течія Дніпрова (О. Гончар). зігну́ти (скрути́ти) в бара́нячий ріг кого. Примусити бути сумирним, слухняним, покірним.— А що може вдіяти Нехльода, коли ми всі згуртуємось? — Доки згуртуємось, то він тебе в баранячий ріг зігне (А. Шиян); (Бобочка:) Дама з таким характером в одну мить скрутить вас у баранячий ріг (В. Собко). лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив (Левчину), гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба бул лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам. Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар); Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: — То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко). лі́зти (наско́чити) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товариша, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! — гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький); Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов). мішко́м з-за ро́гу вда́рено (вда́рили) кого. Хто-небудь дурнуватий, недоумкуватий, з великими дивацтвами. Його (Джмелика) випускали, і він, ще не переступивши поріг міліції, знову заїдався з ким-небудь. Нарешті, всі чомусь зійшлися на тій думці, що його “мішком з-за рогу вдарено”, і перестали звертати на нього увагу (Григорій Тютюнник). мо́же воло́ві (волу́) ро́ги скрути́ти, фам. Дужий, сильний і т. ін. (про людину). Наталка глянула на свої худі, тоненькі руки і зітхнула. Справді, їй не рівнятися з дужою і відчайдушною Параскою, що може волові роги скрутити (С. Добровольський). наставля́ти / наста́вити ро́ги кому. 1. Зраджувати свого чоловіка. — Янечку, ти — золото,— захоплювався пан Бжельський.— Спритний, як чорт, і рахубний, як краківський лихвар. Певно, твоя мама наставляла роги померлому Адаму Свєнцицькому з якимось Шмульком чи то Янкелем (З. Тулуб); Хто вона? Примхлива донька якогось солідного таточка? А може, з тих, що вискакують заміж за стареньких академіків, а потім наставляють їм роги? (М. Зарудний). 2. Стати коханцем чиєїсь дружини. (Харько:) Невже ви хочете, щоб я радий був до послуги чоловікові, котрий хоче мені роги наставить? (М. Кропивницький). облама́ти / обла́мувати ро́ги кому, зневажл. Примусити кого-небудь підкоритися; приборкати, здолати когось. — І доки ми будемо панський гніт і наругу терпіти? — Прийде час, Харитоненкові роги обламаємо! — твердить Сильвестр (К. Гордієнко); Оксюта дивився, як околицею села віддаляється Кирик. .. Але краще з ним не стикатись, тут не вгадаєш, хто кому роги обламає (Є. Гуцало); — Ти занадто самовпевнений, козаче,.. Але ми й не таким роги обламували (В. Малик); І не таким роги обламували, та на цей раз, здається, нічого не вийде (З газети). показа́ти / рідко пока́зувати (свої́) зу́би (ро́ги, па́зурі). Виявити свою злостиву вдачу, свій характер, злі наміри і т. ін. — Хіба ти сама змалку не вивірила? Не дався він тобі ще узнаки? Підожди трохи, він покаже свої зуби ще гостріші, ніж колись… (Панас Мирний); Тепер (після пожежі) настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка і дітей. Тоді й батько показав роги… (А. Крушельницький); Влещуючи однією рукою поспільство, пан Бжеський незабаром показав свої пазури (З. Тулуб). — Ось же написано чорним по білому — неблагонадійний! .. Це значить, що новий лад не може на вас покластися, що ви в любий момент можете показати свої пазурі (Ю. Збанацький). показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять. Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т. ін. Терентій сердито сплюнув .. Шкода, що немає Бабака. Він би показав, де козам роги правлять! (М. Рудь). полі́зти до чо́рта на ро́ги. Перебороти будь-які перешкоди, труднощі і т. ін. для досягнення своєї мети. Він за бабою й на роги до чорта полізе (Укр.. присл..); Так любив (Кирило) молодиць та удовиць, що не побоявся б полізти й до чорта на роги (Є. Гуцало). прите́рти / притира́ти ро́ги кому. Зробити когось покірним, примусити підкорятися комусь; приборкати. Вже ми їм (хлопам) притремо роги! (І. Франко); — От ми тут трохи і притрем їм (сусідам) роги (Л. Костенко). ро́гом полі́зти. Збільшитися, посилитися. Увесь день були замуровані вікна, і к вечору мороз рогом поліз (С. Васильченко). скрути́ти ро́ги само́му чо́ртові (чо́рту). Подолати, подужати будь-кого, будь-що. Нехай вона скаже лиш одне слово, і він буде щасливий, і завтра скрутить роги самому чортові (П. Автомонов); — З усього видно: люди стоящі… Такі самому чорту, як раз плюнути, роги скрутять (І. Головченко та О. Мусієнко). (там (туди́, зві́дти і т. ін.),) де ко́зам ро́ги пра́влять. Там, де важкі умови життя, де перебувають, куди потрапляють перев. не з власного бажання; далеко. Збирається (Ївга) на весілля, а жених там, де козам роги правлять! (Г. Квітка-Основ’яненко); Як то кажуть, протрубив від дзвінка до дзвінка там, де козам роги правлять, і разом з дружиною .. повернувся на Україну (З газети); — Досталося ж Денисові Лискотуну за усі його діла… .. і спроваджено .. до товариства, туди, де козам роги правлять (Г. Квітка-Основ’яненко); — Комашко заведе твою Саню туди, де козам роги правлять (І. Нечуй-Левицький); — Рубонеш одного, а вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах); (Гужій:) Здоров, Романе! Відкіля це з’явився? (Лановий:) Відтіля, де козам роги правлять (Я. Мамонтов). там, де Си́дір ко́зам ро́ги пра́вить. — Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з таким у чо́рта на рога́х (на за́пічку), грубо. Дуже далеко, у далекому або небезпечному місці. — Тридцять чотири члени у ТОЗі — це тридцять чотири поля. Одне — там, друге — там, а третє — у чорта на рогах. Поки з одного на друге переберешся, уже й сонце на прузі (І. Дімаров); Діставши нове призначення, високу посаду десь там, у чорта на запічку, він їде перебирати її, як звичайний обов’язок (І. Багряний). (як (мов, на́че і т. ін.)) з-за ро́гу (вугла́) (мішко́м) приби́тий. Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. — Я — дурень, ідіот, .. пришелепкуватий, прицюцькуватий, з-за рогу мішком прибитий (З журналу); — Все ходить та сумує, мов з-за угла прибитий. Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький); На Христю — як найшло що: безпам’ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний); (Коваль:) Чого ти такий, мов із-за вугла мішком прибитий?.. Хворий, чи що?.. (М. Кропивницький); // З дивацтвами. — А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк). на́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м. — Чого він такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (П. Панч). як (мов, ні́би і т. ін.) з ро́га доста́тку (Амальте́ї), книжн. У великій кількості, щедро, рясно. — Для мого попередника союзники не шкодували нічого, — він далі Врангеля, — все на нього сипалось, як із рога достатку, а я за кожен патрон, за кожен снаряд мушу кланятись (О. Гончар); Розгорнувши блокнот, Зоня шпурнула цифрами, як з рога достатку (Ірина Вільде); Осінній холодок над спраглою землею Шатро гаптоване широке розіп’яв. І з рук його падуть, як з рога Амальтеї, Плоди, налиті вщерть, і довгі пасма трав (М. Рильський).... смотреть
РІГ, ч.1. род. ро́га. На голові деяких ссавців – твердий кістковий наріст, що звужується до кінця.– Воли басували, мов коні, задерши голови, та тільки ... смотреть
РІГ, ч. 1. род. ро́га. На голові деяких ссавців — твердий кістковий наріст, що звужується до кінця. — Воли басували, мов коні, задерши голови, та тільки рогами крутили (Н.-Лев., II, 1956, 317); Тут були старі олені, що мали великі гіллясті роги (Трубл., Вовки.., 1936, 37); Марія мимоволі зиркнула на повітку, з дверей якої виглядала голова їхньої.. корови, що так гордовито тримала над собою роги, наче перед всіма пишалася ними. Аякже — мужицька годувальниця (Стельмах, І, 1962, 510); * У порівн. Сохли вздовж стіни великі вила і наставляли засмалені кінці, немов волячі роги (Коцюб., II, 1955, 125); // Відросток на голові у деяких комах та м’якотілих тварин, що нагадує такий наріст. Роги жука; // Що-небудь, що формою нагадує кістковий наріст на голові тварин. Дожидаємо вечора, а ввечері — на могилу. Ледве нам сяють місяцеві роги (Вовчок, І, 1955, 183); // Порожнистий, спеціально оброблений кістковий наріст, що вживається для зберігання в ньому чого-небудь або як посуд для пиття. По.. бокових покоях стояли столи, заставлені туровими рогами, келихами і чарками з чистого золота (Стор., І, 1957, 371). ◊ Бра́ти (взя́ти) бика́ за ро́ги див. бик1; Вкрути́ти (злама́ти, прикрути́ти, скрути́ти і т. ін.) ро́ги кому — те саме, що У бара́нячий ріг зігну́ти (скрути́ти) (див. бара́нячий). — А цьому Пилипу ми таки вкрутимо роги, зробимо з нього чоловіка (Кучер, Трудна любов, 1960, 441); Лі́зти (наска́кувати, наско́чити і т. ін.) чо́ртові на ро́ги див. чорт; Могти́ воло́ві ро́ги скрути́ти — бути дуже сильним. Наталка глянула на свої худі, тоненькі руки.. і зітхнула. Справді, їй не рівнятися з дужою і відчайдушною Параскою, що може волові роги скрутити (Добр., Очак. розмир, 1965, 27); Обла́мувати ро́ги див. обла́мувати1; О́чі ро́гом лі́зуть (лі́зли, вила́зять, ви́лізли, полі́зли і т. ін.) див. о́ко1; Пока́зувати (показа́ти) ро́ги — чинити кому-небудь опір, виявляючи незадоволення чимсь, або бути готовим до захисту. Тепер уже настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка й дітей. Тоді й батько показав роги (Круш., Буденний хліб.., 1960, 39); Прите́рти ро́ги див. притира́ти; Ріг доста́тку — символ невичерпного багатства. Старовинний герб Харкова красномовно говорить про багатство і родючість краю: на зеленому полі щита навхрест лежать ріг достатку з квітами й плодами та меркуріїв жезл (Наука.., 10, 1965, 39); Ро́ги виставля́ти (ви́ставити) — з неприязню, вороже зустрічати кого-небудь; Ро́гом вила́зити (ви́лізти, вихо́дити, ви́йти) кому — мати для кого-небудь негативні наслідки. — Значить, так, одвезем їх [бійців] на Борзенків хутір до кума Никифора. А він уже зна як. Ну, я пішов. Глядіть же, бісові сини, під бабськими спідницями засядете — прокляну. І мій хліб-сіль рогом вилізе (Тют., Вир, 1964, 325); Туди (там), де ко́зам ро́ги пра́влять див. коза́; У бара́нячий ріг зігну́ти (скрути́ти) див. бара́нячий; Як з ро́га доста́тку (Амальте́ї) — у дуже великій кількості. Осінній холодок над спраглою землею Шатро гаптоване широко розіп’яв. І з рук його падуть, як з рога Амальтеї, Плоди, налиті вщерть, і довгі пасма трав (Рильський, І, 1960, 259). 2. род. ро́гу, тільки одн. Роговий покрив. Щоденне обмивання копит від грязі після роботи коня.. запобігає сухості рогу (Профіл. захвор.., 1955, 213); // Кісткова речовина, що використовується для виготовлення чого-небудь. Витягнула [пані] з кишені оправлені рогом окуляри, поклала їх на ніс (Кобр., Вибр., 1954, 3); — Найцікавіше те, — додала пані Агнеса, — що в цьому будинку всі меблі з оленячого рогу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 98); Запорізькі різьбярі володіли також інкрустацією, використовуючи для цього кольорове дерево, ріг, червону мідь, срібло тощо (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 49). 3. род. ро́га. Вигот. з кісткової речовини духовий музичний або сигнальний інструмент, який має форму вигнутої труби з розширеним кінцем і видає звуки одного тону. З темної лісової гущавини на той [трембіти] звук відкликається інший, різкий голос — то ріг скотаря (Фр., III, 1950, 8); І почув, нарешті, ворог Шум непевний, тупіт, гук, І у ріг заграв тривожно, І схопивсь за меч і лук (Олесь, Вибр., 1958, 354). 4. род. ро́гу. Місце, де перетинаються дві вулиці або де вулиця повертає вбік. Шинок стояв на розі двох вулиць, у дуже добрім місці (Фр., II, 1950, 9); Коло госпіталю, на розі Дерибасівської, стояв гурт жінок із кошиками (Кучер, Чорноморці, 1948, 108); Я іду напівтемною вулицею й спиняюсь на розі (Кол., На фронті.., 1959, 21). 5. род. ро́гу. Місце, де сходяться дві зовнішні сторони якогось предмета. Наумиха, напнута чорною хусткою, з складеними на грудях руками, стояла, спершись на ріг безверхої хати, і гріла босі ноги на теплій ще землі (Коцюб., І, 1955, 123); Артилеристи в самих гімнастьорках котили на руках протитанкові гармати, встановлюючи їх за рогом готелю (Гончар, III, 1959, 262); Рука судорожно стискала ріг нічного столика, що стояв зараз обік ліжка (Фр., VII, 1951, 7); [Стеха:] Точнісінько таку [хусточку] був купив мені другий мій чоловік Юхим, тільки в тієї були зелені квітки на рогах (Сам., II, 1958, 171). ◊ З-за ро́гу — нишком, крадучись. [Клавдія:] Чоловік.. стріляв з-за рогу, підло, по-злодійському, в керівника народних повстанців (Сміл., Черв. троянда, 1955, 80); Мішко́м з-за ро́гу приби́то (вда́рено); Як (мов, немо́в і т. ін.) мішко́м із-за ро́гу нама́ханий (приби́тий) див. мішо́к. 6. род. ро́гу. Те саме, що мис. Всі озирнулися на нього, а він, не мовлячи ні слова, простяг руку вперед і показав на високий кам’яний ріг, що виступав у море (Коцюб.. І, 1955, 400). 7. род. ро́гу, рідко. Сторона, край чого-небудь. Продав Павло свою вбогу хатину; купила молода жінка хату нову, хорошу, на другім розі села (Вовчок, І, 1955, 169); По службі божій чотири найславніші проповідники на всі чотири роги світа почали поучати зібраних про важність і красоту сього празника (Фр., III, 1950, 119). 8. тільки мн., заст. Уживається як символічне позначення подружньої зради з боку жінки. ◊ Наставля́ти (наста́вити) ро́ги кому: а) зраджувати чоловіка. Хто вона? Примхлива донька якогось солідного таточка? А може, з тих, що вискакують заміж за стареньких академіків, а потім наставляють їм роги? (Зар., На.. світі, 1967, 9); б) обдурювати чоловіка, ставши коханцем його дружини. [Xарько:] Невже ви хочете, щоб я радий був до послуги чоловікові, котрий хоче мені роги наставить? (Кроп., V, 1959, 577). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 553.... смотреть
ріг (зменшено-пестливі — ріжо́к, ріже́чок) — на голові деяких ссавців — твердий кістковий наріст, що звужується до кінця; українці споконвіку приручали биків (раніше турів), кіз, овець; роги тварин здавна використовувалися з господарською метою; разом з тим роги розвинули багату символіку; ріг у руці язичницького ідола — символ сили; у міфології та фольклорі багатьох народів, у тому числі українського, ріг — символ достатку; з рогом достатку зображувалася язичницька Велика Богиня-Матір; волячий ріг — символ продовження роду; роги — поширений сюжет у трипільській образотворчості; весільний коровай теж рогатий; припускають, що роги давніх богів походять від рогів обожуваного місяця, пор. вислів: «Молодик-молодик! В тебе роги золоті»; непрямим підтвердженням цього є те, що роги боги і богині тримали в руках; роги символізують пихатість, звідси вислів: «Гордим Бог позбавив роги», «Гаразд має роги, а біда — ноги»; горду, незгідливу людину називають «рогатою душею»; пока́зувати ро́ги означає «загрожувати комусь», тому й кажуть: «Бабський язик усе роги показує»; не кожному Бог дав роги, бо, скажімо, «коли б свині роги, то б усіх поколола»; роги символізують також подружню невірність; наприклад, у І. Котляревського серед мешканців пекла ті, які жінок своїх не держали «в руках, а волю їм давали», «такі сиділи всі в шапках і з превеликими рогами», а також звідниці, які «волоцюгам помагали рогами людський лоб квітчать». Всюди він рогом зачепить (І. Франко); Ти рогом чешися, котрим достанеш (М. Номис); Якби роги та хвоста, то був би справжній артист (приказка); фразеологізми: бра́ти бика́ за ро́ги — діяти рішуче, не гаючись, починаючи з найважливішого; могти́ воло́ві ро́ги скрути́ти — бути дуже сильним; у бара́нячий ріг зігну́ти (скрути́ти) — примусити кого-небудь бути сумирним, покірним; де ко́зам ро́ги пра́влять — у в’язниці, до Сибіру; роги асоціювалися із чортом (пор. чорт рогатий), тому кажуть — лі́зти чо́ртові на ро́ги — наражатися на небезпеку. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 499-500.... смотреть
ч. 1) род. рога. На голові деяких ссавців – твердий кістковий наріст, що звужується до кінця. || Відросток на голові у деяких комах та м'якотілих твар... смотреть
ч. 1》 род. рога. На голові деяких ссавців – твердий кістковий наріст, що звужується до кінця.|| Відросток на голові у деяких комах та м'якотілих тв... смотреть
(рогу) ч. ♦ Дати по рогах кому; крим., мол.; ірон. Сильно вдарити когось. - Давай, я зараз скажу йому все. А тоді натовчемо йому хавальник, га? - Ну, цього не треба- Чого ти такий обережний, такий вихований? Йому треба дати по рогах, чесне слово! Якщо ти не хочеш, то я сам зроблю це! (Ю. Андрухович, Рекреації). ЯБМ, 2, 296. Замочити роги, крим. Потрапити у неприємне становище. СЖЗ, 44. Засадити по рогах, крим. Ударити в обличчя. СЖЗ, 44. Роги збити (обламати) кому; крим. 1) Сильно побити когось. - Хочеш, я наб'ю йому рило? - спитав Хома. - Поки що не треба, Хома. Мені шкода його - він ще дуже молодий. - Йому треба обламати роги, от і все, - переконував Хомський (Ю. Андрухович, Рекреації). БСРЖ, 511; СЖЗ, 89; ЯБМ, 2, 94. // Побити групою за провину. завести у найближчий приймальник-розподільник і "обламати роги" (УМ, 24.02.2001). БСРЖ, 511; СЖЗ, 89. 2) Залякати, підкорити собі когось. Свою мету він, природно, вважав за вищу, державно вагому й навчився безпомилково відбирати серед в'язнів тих, кому слід обламати роги в першу чергу, а також матеріал, корисний для діла... (О. Лук'яненко, Строк давності). БСРЖ, 511; ЯБМ, 1, 516.... смотреть
1) (у різн. знач.) horn; (оленячий) antlerріг достатку — cornucopia, horn of plentyріг молодого місяця — horn, cuspоленячий ріг (для виробів) — stag-ho... смотреть
【阳】1) 角, 犄角(指物); 角(指材料)Вироби з рогу (牛) 角制品2) 乐 角笛; 号角3) 角, 拐角На розі вулиці 在街的拐角上За рогом 绕过拐角◇ Ріг достатку 文语 大批地Вкрутити роги 抑制某人的高傲Наставити ро... смотреть
МИС (частина суші, яка гострим кутом входить у море, озеро тощо), РІГ, КОСА́ (намивна вузька частина суші). Жовті піщані миси виступали в річку (О. Іль... смотреть
[rih]ч.1) róg (звіра) зоол.2)на розі вулиці — róg na rógu ulicyв кутку — w rógu архіт.
I [р'іг]рога (предмет) і рогу (матеріал), м. (на) роз'і, мн. роги, роуг'іўII [р'іг]рогу, м. (на) роз'і (зовнішній кут чогось)
Показав роги.Пізиали його добре. Зрадив свій характер.Утер йому роги.Понизив його в очах людей.Якби свиня роги мала, то людей би поколола.Про зарозуміл... смотреть
Ріг, ро́га (одного) і ро́гу (матеріалу); ро́ги, ро́гів (у тварин)ріг, ро́гу; роги́, -гі́в (угол)ріг, ро́гу; ро́ги, -гів (геогр.)
духовий музичний інструмент, виготовлений з рогів тварин. Спочатку був сигнальним інструментом, використовувався воїнами, пастухами, мисливцями, пізніше застосовувався музикантами як духовий інструмент (див. Цинк, Серпент). Внаслідок модифікації та удосконалення різновидів Р. став основою різних духових інструментів (див. Валторна, Тромбон).... смотреть
(кого/чого) імен. чол. родурог¤ ріг достатку -- рог изобилия ¤ скрутити у баранячий ріг -- скрутить в бараний рог ¤ на розі вулиць -- на углу улиц
1) (род. рога (предмет) и рогу (материал)) рог вироби з рогу — изделия из рога - ріг достатку - вкрутити роги - наставити роги - очі рогом лізли 2) (род. рога) муз. рог 3) (род. рогу) (место пересечения двух улиц, плоскостей и т.п.) угол на розі вулиці — на углу улицы... смотреть
рога m róg ~ достатку róg obfitości ~ вулиці róg ulicy, показувати роги pokazywać rogi втерти (притерти) комусь роги przytrzeć komuś rogów
ріг:◊ прите́рти ро́ги вул. 1. вгамувати, втихомирити (ср, ст) 2. змусити підкоритися; зробити покірним, приборкати (ст) (Франко)
I {ріг} ро́га (предмет) і ро́гу (матеріал), м. (на) ро́зі, мн. роги́, роугі́ўII {ріг}ро́гу, м. (на) ро́зі (зовнішній кут чогось).
муз. ріжок; (вулиці) д. вугол; (стола) край, кут; (берега) мис; (місяця) кінчик; (якоря) сов. лапа; мн. РОГИ, д! ЗРАДЖУВАТИ.
ріг 1 іменник чоловічого роду предмет ріг 2 іменник чоловічого роду матеріал; зовнішній кут чогось
ріг, рога (предмет) і рогу (матеріал; зовнішній кут)
Вугалрог
мыс, рог, угол (наружный здания, улицы)
Horn; drikkehorn
Horn
Horn
вугалрог
вугал рог
რქა; ყანწი
ріг Амалфеї
Ріг До́брої Наді́ї (анг. Cape of the Good Hore, фр. Cap de Bonne Esperance)
ріг достатків
книжн. рог изобилия
духовий мундштучний музичний інструмент, який застосовувався для подання мисливських сигналів. Звукоряд Р.М. натуральний, звук різкий, сильний. Р.М. вважається безпосереднім попередником валторни.... смотреть
рог серпа
угол стены
ріг фортуни
рог якоря